Виховна робота

Основнi напрями виховання

       Реалiзацiя основних завдань і принципiв виховання у нацiональнiй системi освiти здiйснюеться у рядi прiоритетних напрямкiв.

      Патрiотичне виховання — формування патрiотичних почуттiв означає вироблення високого iдеалу служiння народовi, готовностi до трудового та героїчного подвигу в iм’я процвiтання української держави. Воно покликане формувати громадянина-патрiота, виробляти глибоке розумiння громадянського обов’язку,  готовнiсть у будь-який час стати на захист Батькiвщини, оволодiвати вiйськовими i вiйськово-технiчними знаннями, спонукати до фiзичного вдосконалення, а також вивчати бойовi традицiї та героїчнi сторiнки iсторiї українського народу, його Збройних Сил.

      Превентивне виховання являє собою комплексний, цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, державний, соціальний розвиток особистості; вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист, розвиток всіх потенційних можливостей організму до життя без хвороб, до активного, творчого довголіття.

      Правове виховання — формування правової культури, прищеплення поваги до прав i свобод людини і громадянина, Конституцiї, державних символiв (Герба, Прапора, і Гiмну); знання й дотримання у поведiнцi Законiв України; активна протидiя особам та установам, що порушують закони, завдають збиткiв державi, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть України.

       Моральне виховання — прищеплення й розвиток моральних почуттiв, переконань i потреби поводити себе згiдно з моральними нормами, що дiють в суспiльствi. Опанування духовною культурою людства, нацii, найближчого соцiального оточення. Наслiдування кращих моральних зразкiв своєї родини, українського народу, загальнолюдських

моральних цiнностей.

       Цiлiсний процес виховання передбачас художньо-естетичну освiдченiсть і вихованiсть особистостi. Виховуючи у молодi естетичнi погляди, смаки, якi грунтуються на народнiй естетицi та на кращих надбаннях цивiлiзацiї, нацiональне виховання передбачає вироблення умiнь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу, вiдчувати i вiдтворювати прекрасне у повсякденному життi.

       Трудове виховання — формування творчої, працелюбної особистостi, умiлого господаря, що володiє вiдповiдними навичками та вмiннями, професійною майстернiстю, на основi сучасних знань про ринкову економiку може самостiйно вiднайти застосування власним здiбностям у системi виробництва, науки, освiти

     Фiзичне виховання — утвердження здорового способу життя як невiд’ємного елемента загальної культури особистостi. Повноцiнний фiзичний розвиток особистостi, формування її фiзичних здiбностей, змiцнення здоров’я, гармонiя тiла і духу, людини і природи — основа фiзичного виховання.

       Екологiчне виховання дiтей та молодi передбачає формування економiчної культури особистостi, усвiдомлення себе частиною природи, вiдчуття вiдповiдальностi за неї як за нацiональне багатство, основу життя на землi, залучення вихованцiв до активної екологiчної дiяльностi, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди природi.

Розглянутi напрями виховання тiсно взасмопов’язанi, доповнюють один одного, дають самостiйне теоретико-методологiчне значення. Разом з тим усi вони утворюють цiлiсну систему нацiонального виховання..